Взуттям я завжди тішила себе. В жодному разі не обмежувалася двома-трьома парами на сезон. Поки працювала в офісі, у мене були пласкі опції для автомобіля та офісні підбори чи шпильки, кросівки на кожен день і для трекінгу, а також п’ятничні черевики типу А98 під джинси. Взуття відомих брендів, часто нішевих, з Yoox або перевірених американських/європейських. Мені також були до вподоби моделі і колодки українського бренду Carvari.
Взуття для мене втілювало додатковий догляд за собою, тому в 2017-2018 роках, коли я складно переживала період безробіття, я купила дві дуже дорогі пари туфель-човників у Helen Marlen, навіть не розуміючи навіщо і куди я буду їх носити.
А потім настав 2019 рік – народження третьої дитини, і, майже миттєво, 2022 – четвертої. Для мене діти – це грудне вигодовування, слінги, зайняті руки тощо. Спочатку було важко через зростаючий живіт, а потім через ритм життя з маленькою дитиною, ага, ще й з двома. Підбори, взуття з застібками, і, взагалі, багато моделей та форм стали нерелевантними. Але розлучитися з ними було неможливо. Тому тимчасово всі мої улюблені пари сховалися у шафу до кращих часів.
З 2020 року я живу глибоко в лісі, в єдності з природою в усіх сенсах. А ще трішки раніше, ще в 2018 році, почали чутися активні та досить логічні аспекти зі спиною та ногами. Першим кроком у зміні свідомості стали Birkenstock. Шльопанці або сланці практично цілий рік окуповували мої ноги. Винятки – виїзди за кермом (кросівки) або прогулянки в ліс: кросівки навесні та восени, а також деякі валянки/чуні/угг взимку.
Birkenstock, можливо, й непогані. Але лише в поєднанні з курсами масажу або відвідуванням остеопата. Бо якщо їх зняти, нога/ноги миттєво починають боліти. Вони ніби помічник-милиця, без якого ніяк.
Далі – більше. Звичайні пари, навіть із ортопедичними устілками, почали збоїти. Одягнеш класні боти за кермо, а через пару годин нога набрякає або болить так, що ступити неможливо. Взула Birkenstock – і знову все гаразд. Угг, які я купила взимку2021, вже носити не змогла. А потім не змогла носити деякі пари кросівок. Under Armour, наприклад. Літо 2023 року пройшло повністю у м’яких сланцях Birkenstock, на зразок в’єтнамок. Одна пара взуття в арсеналі на багато місяців. Нічого більше я просто не могла взути. На осінь обрала більш щільні шльопки, щоб вдягати носки. І задумалась: а що далі? Що мені носити?
Здається і діти старші. Здається, є можливість витратити кілька хвилин на шнурування чи застібання чогось більшого, ніж шльопки. Але щось змінилося). Перевірила весь свій взуттєвий гардероб і не знайшла жодної пари, яка мені приносила б колишню радість від носіння… отже, “підпорами” і милицями так званого ортопедичного взуття я зайшла у глухий кут. Треба шукати нові стежки. Причому, тепер в моєму запиті був шлях, де я зможу вирішити свої проблеми з ногами самостійно, без масажів і остеопатів.
І, як це часто буває, коли ти ставиш питання, Всесвіт одразу ж дає відповідь. Головне – зрозуміти, що це була вона. Мені на моє мовчазне питання ненав’язливо, з усіх кутів, стала литися мелодія “анатомічного взуття” або взуття barefoot, tipsitoe. В паралелі, до речі, я переймалася стопами своєї молодшої доньки. Оскільки в мене єдина дівчинка, розумниця, красуня, хочеться не завдавати їй шкоди. Для неї тимчасово знайшла рішення в Chicco. По-перше, тому що можна підібрати моделі, які близькі до анатомічних (так мені здавалося), по-друге, тому що нове взуття бренда часто доступне за ціною наприклад на ОЛХ чи на Шафі.
На собі спочатку зекономила. Перша босонога пара взуття для себе, Hobibear, знайшла мене в Instagram, а потім була куплена в 4 рази дешевше на AliExpress.
Що для мене правильне взуття на даному етапі мого розвитку?
Це пласка підошва для життя у лісі або невеличкий підйом пʼяти для міста, гнучка саме в тому місці, де згинається стопа без будь-якого взуття, а саме між 1/4 та 2/4 підошви, увага! – не посередині!!!!
Це розширений носок, що дозволяє рухати пальцями, і не стискати їх. Це масажування ступні при ходьбі, що в моєму випадку спочатку призвело до підсилення неприємних відчуттів (ну як без цього, вони ж формувалися роками), а потім – приємного полегшення, як після остеопата чи масажу.
Далі – більше. Я купила собі курс Наталії Татаринцевої “Постава мрії”, 159 грн!!!!, шановне панство, і зрозуміла, що спазми і судоми, які у мене з дитинства виникали при певному положенні ступні, краще проробляти, розтягувати, активно, а не берегти себе, їх “не допускаючи”. Я замовила собі на Алі шкарпетки з пальцями і розширювачі для пальців, щоб збільшити зону дискомфорту та швидкість змін. Підписалась в Інстаграм на різні бренди та канали “Barefoot”, почала систематизувати інформацію.
Поле працює. Історія з анатомічним та босоногим взуттям актуальна в багатьох точках світу. Ніша не порожня. Перше, що спадає на думку – купити взуття в Європі та продумати його доставку в Україну. Трошки витратити часу та грошей на це. Так я придбала Левові його перші зимові Be Lenka. Можна також перевірити варіанти на Алі: звідти майже місяць чекала пару для Лілу.
В Україні також є адепти. Кожен йде своїм шляхом. Хтось, наприклад, Світлана Замкова чи Dijoule анонсують взуття на колодці анатомічної форми. При цьому начебто не дороге. Але поки в них це виглядає безсистемно. Тому немає гарантії, що ми з ними повністю співпадаємо в розумінні анатомічного чи босоногого. А значить, я не готова ризикувати 2-3 тисячами, щоб спробувати. Зате давно, напливами, спостерігаю за становленням бренду Анастасії Мерле (Merle). Вони потрапили в поле моєї цікавості ще до того, як я усвідомила, що саме шукаю. Тому спочатку це було просто фонове спостереження, за їхніми пошуками себе, зміною асортименту, підходу до ціноутворення. Десь з літа 2023 року я дистанційно випробовувала на собі “бажання купити” пару взуття саме від Merle. З передзамовленнями на необхідні моделі та кольори я пролетіла. Зараз не можу собі дозволити такі інвестиції без негайного повернення. Але потім я місяць за місяцем “ловила” свою пару, орієнтуючись також на емоції від відчуття кольору і форми моделі.
Я зрозуміла, що філософія засновниці та фундаментальний підхід її до справи мені до вподоби. І ось тепер вони зі мною – пара за 4962 грн + 2*394 грн н
а догляд. 5800 грн. – інвестиція в моє здоров’я з миттєвим поверненням. Сподіваюся, що вистачить мужності користуватися покупкою кожного дня, а не лише милуватися нею у шафі.
Наразі, я готова роздати, подарувати, продати всю свою величезну колекцію вузького взуття тим, хто ще не пройшов мій шлях, і навіть після цього тексту не обрав анатомічне чи barefoot. Якщо будь-яка моя пара взуття для вас цінна – я готова передати її вам за тією ціною, на яку ви її оцінюєте.