День добрый и летний, дорогие мамы!
Сегодня тему «первой ложки» я выбрала неспроста – многие из вас в своих анкетах просили рассказать о том, как приучать малышей к взрослой пище. Прикорм с Матвеем, да и с Андрюшей мы «проходили» совсем недавно, поэтому с удовольствием расскажу о том, как это было и есть у нас, какие подводные камни нам встретились и как мы их обошли.
С чего начинается путь к «взрослой» еде
Наш путь начался с подготовительных курсов для будущих родителей. Там я узнала про диету беременных, диету кормящей мамы, а потом – и о правилах ввода прикорма. Такие курсы я бы очень рекомендовала каждой будущей маме – они дают хорошую информативную базу и очень поддерживают.
Плюс к этим знаниям добавился опыт общения с производителями детского питания и детскими врачами. В итоге, после родов я быстро вернулась в нужную «форму», и мы избежали даже малейших аллергий, как с Андрюшей, так и с Матвеем. Хотелось бы, чтобы так было и с вами!
Что бы такого скушать кормящей маме
После выписки из роддома я активно кушала: каши, бело-зеленые овощи, печеные яблоки, кисломолочные продукты, темные сорта хлеба, хотя очень люблю всякие багеты и мучное. Из мяса – только говядину, и то не часто, а рыбу не ела долго. Я даже готовила себе и мужу кисломолочные продукты, для этого специально запаслась йогуртницей.
Новые продукты, как в первый, так и во второй раз, в свой рацион вводила, когда малышу исполнилось 1,5 месяца. При этом руководствовалась правилом: один новый продукт в три дня.
Когда Андрей был совсем маленьким, мне очень хотелось попробовать сезонные фрукты, но он родился в июне и я, конечно же, пропустила всю клубнику, чернику и прочие вкусности. Зато к концу лета уже по чуть-чуть ела дыни, арбузы и даже помидоры :). С Матвеем повезло больше – он у меня весенний, и я попала на самые ранние ягоды.
Прикорм малыша: когда начинать
«Я буду кормить грудью и буду это делать как можно дольше!» — эта мысль была меня четкой и понятной с самого начала. Каждая мама может выбрать для себя другой вариант, но я до сих пор «за» грудное вскармливание, и на то есть минимум три простых причины.
Во-первых, лучше материнского молока для ребенка ничего быть не может.
Во-вторых, психологически этот процесс очень важен как для малыша, так и для мамы.
И, в-третьих, я точно знаю – физиологически кормить грудью не может 1% женщин, и этот процент очевиден уже во время беременности. Остальные, кто говорит о нехватке или отсутствии молока – это, к сожалению, мамочки, которым просто не хватает информации, и они не знают, как наладить лактацию. Или те, у кого нет желания/возможности делать это по каким-то личным (часто психологическим) причинам.
Вопрос прикорма я отодвинула на самую дальнюю границу, ведь у меня было грудное молоко. Для меня такой границей стал выход на работу. К нему мы готовились 1,5 месяца, и время «Ч» пришло, когда Андрюше было 8,5 месяцев. К тому моменту он уже мог полусидеть без посторонней помощи, активно проявлял интерес к еде из наших тарелок и у него окончательно пропал выталкивательный рефлекс язычка.
Чтобы было понятно, я досконально сверила все основные признаки, необходимые для начала введения прикорма с теми, которые на тот момент были прописаны в рекомендациях ВОЗ, а с 1 января 2008 года – в официальном приказе МЗУ (Клінічний протокол медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років).
Дорогие мамочки, Вы тоже можете с ними сверяться, решая, стоит ли вводить прикорм вашему малышу:
«…Ознаки готовності дитини до введення прикорму:
— тримає голову;
— сидить практично без підтримки ( в стільчику для годування);
— відкриває рот, коли підносять ложку з їжею;
— відвертається від ложки з їжею, коли не голодна;
— закриває рот з ложкою в роті, тримає їжу в роті, а потім ковтає, а не виштовхує і не випльовує…»
Правила введения прикорма
Кроме признаков готовности малыша к прикорму, существуют также общепедиатрические правила введения прикорма – инструкции, техники кормления. Не так давно я знала их практически наизусть 🙂
«…Правила введення прикорму
1) Введення прикорму повинно бути у кожному окремому випадку процесом введення рекомендованих у відповідності до віку дитини продуктів харчування із поступовою зміною в динаміці їх консистенції, смаку, запаху і зовнішнього вигляду, при одночасному продовженні грудного вигодовування.
2) Треба впевнитись, що дитина готова до введення прикорму.
3) Прикорм треба давати, коли дитина активна і голодна, краще під час сніданку або обіду разом з іншими членами сім’ї.
4) Прикорм дається після нетривалого годування грудьми (у разі штучного вигодовування — невеликої кількості молочної суміші).
5) Під час годування дитина повинна знаходитись у вертикальному положенні, в зручній позі на руках або на колінах у матері чи в спеціальному дитячому стільчику.
6) Прикорм необхідно давати з ложки.
7) Прикорм треба починати давати дитині, поклавши невелику кількість їжі на кінчик чайної ложки. Ложку тримати так, щоб дитина її бачила. Потім торкнутися ложкою до губ дитини, щоб частина продукту залишилася у неї на губах. І лише коли дитина відкриє рот, покласти ложку з їжею на середину язика, тоді дитина легко проковтне їжу.
8) Кожен продукт прикорму вводиться, починаючи з 1 чайної ложки і збільшуючи поступово, за 5-7 днів до повної порції, розділивши її на 2 годування. Дитина сама покаже, що наїлася, відвернувши голову, відштовхуючи ложку, або не відкриваючи рот.
9) Щоразу після того як дитина отримала прикорм, доцільно прикладати її до грудей. Це допоможе зберегти лактацію, а дитина почуватиме себе задоволеною.
10) У разі відмови дитини від прикорму, не треба годувати її примусово, так як дитина може відмовитися взагалі від усіх інших продуктів. Можна запропонувати інший продукт (іншого смаку та/або консистенції), або той самий, але в інший день. Під час годування важливо, щоб мати спілкувалася з дитиною.
11) Кожний наступний новий продукт прикорму повинен містити один інгредієнт і даватися дитині не менше 5 днів, лише після цього можна давати змішаний прикорм із цих продуктів. Це дасть змогу визначити причини харчової алергії у разі її виникнення.
12) Для полегшення звикання дитини до нових продуктів рекомендується додавати в продукти прикорму грудне молоко.
13) Прикорм повинен бути свіжо приготованим, мати ніжну гомогенну консистенцію, від вершковоподібної до сметаноподібної (відповідно до віку), охолодженої до температури тіла (36-37°С).
14) Для профілактики залізодефіцитної анемії з 6 місяців обов’язково вводяться продукти прикорму, які містять залізо (м’ясо, потім печінка, яєчний жовток, риба).
15) Не рекомендовано вживання ніяких видів чаю та кави дітям до 2 років, так як ці напої перешкоджають процесу всмоктування заліза.
16) Не слід давати цільне не розведене коров’яче молоко дітям до 9 місяців (фактор розвитку залізодефіцитної анемії).
17) Цільне молоко та молочні продукти можна давати дитині з 9-12 місяців.
18) В період введення прикорму не слід додавати в продукти прикорму сіль, спеції.
19) У разі появи ознак поганої переносимості продукту прикорму (порушення функції системи травлення, алергічні реакції чи ін.) слід припинити введення даного продукту прикорму і ввести інший.
Першим продуктом прикорму, що пропонується дитині у віці 6 місяців, можуть бути каші (перевагу надавати крупам, які не містять глютену (гречка, рис, кукурудза), овочеве або фруктове пюре. Частота введення цих продуктів повинна бути 1-2 рази на день, з поступовим збільшенням об’єму порції…»
Эти нехитрые, но важные инструкции помогли мне правильно выбирать продукты для малыша, вовремя их вводить и кормить его максимально безопасно. Уверена, вам они тоже очень пригодятся!
Как много я сегодня написала – и все о правилах да нормах 🙂 Расскажите, пожалуйста, дорогие мамы, как вам удается придерживаться этих правил? А как вы их обходите :)?
Сказать по правде, с Матвеем у меня традиционная схема прикорма не сработала 🙂 Но о том, как мы с этим справились – а также про овощи, молочку и нормы детского рациона – читайте в следующем посте Наш первый овощ и первая молочка
Остаюсь открыта к вашим вопросам,
Искренне ваша, Катя Никитёнок
